Пам’ятаймо про тих, хто ніколи більше не зустріне Різдво…

ЗАГУБИЛАСЬ ДОЛЯ В СНІГОВИХ ЗАМЕТАХ

15741216_356552014702832_8263588115458854346_n

Білосніжним пухом замело дорогу,
Пара лебедина піднялась увись.
В затишній хатині тихо на підлогу
Материнські сльози раптом пролились.
Звісточкою з фронту стала телеграма,
Там її синочок боронив свій край,
Прочитавши, раптом посивіла мама,
Прошептала тихо: ”Хоч не помирай . . .”
У бою на Сході ранило хлопчину,
Впав на біле поле молодий юнак.
Матінкою вишиту білу сорочину,
Ніби оберіг свій, стиснув у кулак.
Через біль у грудях він заплющив очі.
Перед ним картина пропливла, як сон:
Як він під зірками задивлявсь щоночі
У кохані очі, сині — ніби льон.
Крізь нестерпний біль він хотів додому,
Де у білих сукнях зустрічає сад,
Тільки не судилось хлопцю молодому
Ще живим вернутися до батьків назад . . .
Загубилась доля в снігових заметах.
Вже юнак із неба дивиться в вікно,
Де у ніч морозну квіти, як в букетах,
Він на склі для рідних пише, як панно.
Білосніжним пухом замело дорогу,
Пара лебедина піднялась увись.
В затишній хатині тихо на підлогу
Материнські сльози раптом пролились.

 Автор: Павло Мельник    03.12.2016 р.

comments powered by HyperComments

ihnatyuk


Стаївська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів імені Осипа Лещука Адреса: вул.Нова, 21, с.Стаївка, Сокальський район, Львівська область
e-mail: staivka2012@gmail.com