Чорнобиль — чорний біль!

26 квітня, в день Чорнобильської трагедії, у нашій школі було проведено тематичний  захід-реквієм «Чорнобиль – чорний біль». Здається, про жодну катастрофу ми не знаємо стільки, скільки про Чорнобильську.

Ось коротенька довідка про ті дні, чорні і трагічні для всієї України:

26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух, який повністю зруйнував реактор. Так звана активна стадія аварії тривала 10 діб. Весь цей час відбувалися надзвичайно інтенсивні викиди радіоактивних елементів. У тому числі — ізотопів урану, плутонію, йоду-131 (період напіврозпаду 8 днів), цезію-134 (період напіврозпаду 2 роки), цезію-137 (період напіврозпаду 30 років), стронцію-90 (період напіврозпаду 29 років). Перші дні гарячий струмінь піднімався над розвалом реактора на висоту понад кілометр, пізніше — на кілька сотень метрів.

Відразу ж на АЕС почали прибувати спеціалісти-ядерники та пожежні для ліквідації аварії. Пізніше їх так і назвали – ліквідатори. У небезпечній зоні вони працювали позмінно. Ті, хто набрали максимально небезпечну зону радіації, поверталися додому, а на їх місце приїжджали інші. Але спочатку так ніхто і не знав, наскільки небезпечне радіаційне зараження. Перш за все потрібно було загасити пожежу, аби вогонь не охопив інші енергоблоки. Бо якщо б це сталося, катастрофа була б усесвітньою.

Лише через три тижні при допомозі 4 тисяч тонн піску, бору, свинцю і глини вдалось ізолювати реактор, що продовжував випромінювати радіацію, і запобігти подальшому забрудненню грунту. З території в радіусі 30 кілометрів від місця аварії було евакуйовано більше 100 тисяч людей. Через традиційну в СРСР секретність від громадян приховувалась інформація про дійсні масштаби катастрофи,і в найбільш постраждалих областях України, Білорусії та Росії в перші дні після аварії не здійснювались жодні заходи по захисту населення від радіації.

Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним «саркофагом», збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів. У 2000 році був зупинений останній реактор станції і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.

Саме про ці сумні події розповіли учні школи на тематичному заході – реквіємі «Чорнобиль – чорний біль». Спільно із вчителями Середницькою М.В., Дибач І.І., Ганиш Л.О., Ткачик Н.П. вони нагадали, що чекає людство, якщо атом стає некерованим. Третьокласники поставили сценку, у якій розповіли, що таке кислотні дощі і яку загрозу для нас вони несуть. Не залишили нікого байдужими вірші, пісні про Чорнобиль – трагедію, яка торкнулася сотень тисяч людей на нашій землі і наслідки якої ми відчуваємо досі.

Ми ніколи не повинні забувати про подвиг тих людей, які ціною власного життя захистили людство  від страшного невидимого ворога під назвою «радіація».

Директор школи Мирослава Ігнатюк

comments powered by HyperComments

ihnatyuk


Стаївська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів імені Осипа Лещука Адреса: вул.Нова, 21, с.Стаївка, Сокальський район, Львівська область
e-mail: staivka2012@gmail.com